Основна частина

  1. Теоретична база

Історія появи й поширення кейс-методу бере свій початок у двадцятих роках минулого століття. Хоча цілком можна говорити, що в методу більш довге життя, і набагато. Певні аналогії з методом кейс-стаді можна побудувати, читаючи Біблійні притчі й бесіди Сократа з учнями. Всі ці тексти побудовані на використанні описів конкретних ситуацій.

Кейс-метод найбільш широко використовується у вивченні економіки і бізнес-наук. Вперше він був використаний у навчальному процесі в школі права Гарвардського університету у 1870 році. Застосування цього методу в Гарвардській школі бізнесу почалось у 1920 році. Перші збірники кейсів були опубліковані у 1925 році у Звітах Гарвардського університету. На сьогоднішній день співіснують дві класичні школи case-study – Гарвардська (американська) і Манчестерська (європейська). Серед закордонних вчених над теоретичними та практичними питаннями використання case-study можна відзначити Е. Монтера, М. Лідере, Дж. Ерскіна, М. Норфі. У вітчизняній освітній практиці застосування методу аналізу ситуацій знаходиться на початковому етапі. Проте плідно працюють у цьому напрямку спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю. Сурмін, А. Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда. Під редакцією Ю. Сурміна у 2002 році було видано фундаментальну працю «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода».

  1. Науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи

На сьогодні запровадження кейс-методу у навчальний процес знаходиться на  стадії осмислення та запозичення напрацьованих методик у закордонних вчених. Новизна і особливості використання case study вимагають детального аналізу даного методу як виду інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання в процесі викладання інформатики.

Кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент. У перекладі з англійської, кейс – це випадок, а case study – це навчальний випадок.

Кейс-метод – це метод активного навчання на основі реальних ситуацій. Суть його в тому, що учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відображає не тільки практичну проблему, а  й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні даної проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що, безумовно, є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань систем освіти.

Важливим є той факт, що кейс-метод створює передумови для творчості вчителя, змушуючи по-іншому усвідомити себе й зону своєї відповідальності перед учнями. Застосування таких методів змушує переглянути традиційну манеру викладання. Я вважаю, що застосування такого методу змінює цінності й відношення до процесу навчання в цілому.

В процесі організації роботи по технології case study слід звернути увагу на певну організаційну діяльність вчителя, яка складається з трьох етапів.

Етап підготовки кейсу – творча робота по пошуку або створенню кейса та питань для його аналізу; підготовка методичного забезпечення для майбутнього уроку. Цей процес здійснюється поза межами шкільного кабінету та включає в себе науково-дослідну, методичну та конструктивну діяльність вчителя.

Етап роботи з кейсом на уроці – робота вчителя в класі, де він звертається до учнів зі вступним та заключним словом, організує малі групи та дискусію, підтримує діловий настрій в класі, оцінює внесок учнів в аналіз ситуації.

Етап оцінювання результатів – оцінювання результатів роботи учнів. Це  завершальний і досить складний етап у роботі вчителя.

Розглянемо більш детально методику кожного етапу.

  1. Етап підготовки кейсу

Розроблення кейсу – достатньо складне завдання. Під час його складання необхідно дотримуватися певних правил, брати до уваги особливості роботи з кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль вчителя, оскільки під час використання кейс-методу його роль суттєво відрізняється від традиційної: вчитель керує процесом та стимулює «некеровану» діяльність груп.

Правила створення кейсу:

  • визначається дія та дійові особи, при цьому можна дати їхній опис;
  • описується ситуація;
  • вказуються елементи антуражу.

Зміст кейсу повинен відображати навчальні цілі. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше підходять для підсумкових уроків, для поточних – краще використовувати невеликі. Проблемна ситуація також може бути висвітлена в процесі вивчення нової теми.

Для себе виділяю три види кейсів: кейс-випадок, кейс-вправа та кейс-ситуація (Додаток 3. Розробки уроків).

Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час уроку-лекції, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення (Додаток 3.1. Формати аудіо- та відеофайлів. Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо- та відеофрагментів).

Кейс-вправа – надає можливість учням застосувати на практиці здобуті навички. Такий кейс доцільно використовувати під час практичних робіт (Додаток 3.2. Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів. Налаштування часових параметрів).

Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. Найбільше підходить для використання на підсумкових уроках з пройдених тем або під час розв’язання компетентнісних задач (Додаток 3.3. Створення відеокліпу. Додавання відеоефектів, налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду. Розміщення аудіо- та відеоматеріалів в Інтернеті).

Під час підготовки до уроку кейси бажано скласти в писемній формі (Додаток 4. Структура уроку з використанням технології case study).

  1.   Етап роботи з кейсом на уроці

Робота над кейсом передбачає:

  • розбір конкретної ситуації з певного сценарію, який включає самостійну роботу;
  • «мозковий штурм» в межах малої групи;
  • публічний виступ із представленням та захистом запропонованого рішення;
  • контрольне опитування учасників на предмет знання фактів кейсу, що розбирається.

Заняття розпочинається з контролю знань учнів, з’ясування центральної проблеми, яку необхідно вирішити. Об’єднавшись у групи, учні отримують кейси, які можуть бути різними для кожної групи або однакові

Важливим є той момент, що робота вчителя перетворюється на «невидиму руку», яка регулює процес аналізу конкретної ситуації, надаючи імпровізовану допомогу групі, котра її потребує.

Учитель стежить з процесом обговорення; ставить вчасно запитання, які допоможуть учням зробити крок вперед, і, водночас, оцінює значення ідей, запропонованих раніше; вміє пов’язати виступи окремих учнів таким чином, щоб не лише вони, а й уся група могла усвідомити їх значення; має відчуття часу, яке підказує йому, що обговорення триває занадто повільно або занадто швидко, тому слід оптимізувати навчальний процес.

Відтак, вчитель у процесі аналізу конкретної ситуації повинен добре розумітися на змісті навчальної програми та міжпредметних зв’язках. У процесі підготовки необхідно не лише систематизувати матеріал, продумати приблизний план обговорення, додаткові запитання для активізації дискусії, а й проаналізувати готовність конкретної групи до такої роботи.

На завершальному етапі роботи вчитель має підсумковий виступ. У ситуаційному навчанні важливий не стільки кінцевий результат, як процес його знаходження, адже саме таким чином розвиваються основні компетентності. Крім того, в кейс-методі правильним може бути будь-яке рішення, якщо воно аргументоване. Тому вчитель, підбиваючи підсумки, здійснює аналіз не лише самої ситуації, а й обговорення. Він обґрунтовує свою позицію щодо сутності ситуації і водночас оцінює виступи представників творчих груп, тактовно визначає помилки, теоретичні «прогалини», доводить необхідність вивчати теоретичні засади проблеми.

  1. Оцінювання результатів

До критеріїв оцінювання належать:

  1. Активність учня в обговоренні кейсу в класі, що передбачає:
  • конструктивні оригінальні пропозиції щодо ефективного розв’язання проблемної ситуації;
  • адекватне застосування теоретичних знань з вивченої теми;
  • використання цікавого додаткового матеріалу для аргументації своєї позиції;
  • уміння вирізняти та ідентифікувати проблеми, ставити запитання з огляду на конкретну ситуацію;
  • уміння чітко, логічно, структуровано викладати власну позицію у процесі обговорення.
  1. Участь у роботі творчої групи:
  • участь у підготовці групового проекту (може визначатися самими членами цієї групи як коефіцієнт трудової участі кожного учасника у розробленні проекту);
  • презентація проекту вирішення проблемної ситуації групи в процесі обговорення.
    1. Наявні результати

Звичайно, розпочата у 8-му класі робота повинна мати логічне продовження і в старшій школі. Систематичне багаторазове застосування кейс-методу в навчально-виховному процесі сприяє виробленню в учнів стійких навиків з вирішення компетентнісних та міжпредметних задач.

Але вже сьогодні з упевненістю можу сказати, що мої учні:

  • із задоволенням долучаються до навчально-виховного процесу, взаємодіючі між собою та вчителем;
  • відкривають можливість самостійного навчання, розв’язку життєво важливих проблем;
  • мають навики роботи в команді;
  • вміють захищати власну точку зору;
  • розвивають та застосовують аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;
  • значно розвинули комунікаційні навички;
  • поєднують теоретичні знання з реаліями життя.

У результа­ті аналізу взаємодії кейс-методу та ділових ігор дійшла висновку, що вони принципово близькі методи навчання, а це створює найкращі умови для їхнього поєднання в процесі планування та проведення позакласних заходів з інформатики (Додаток 5. Ділова гра «Медіаграмотність»).

Підготувала авторську збірку кейсів з інформатики відповідно до навчальної програми 8 класу. Матеріал з теми популяризую через мережу на сайті http://metodportal.net/ та персональному сайті http://informatyka.in.ua/ (Додаток 6. Публікації в мережі Інтернет).

Неодноразово нагороджена грамотами управління освіти Броварської міської ради. Постійно займаюся самоосвітою та працюю над підвищенням своєї фахової майстерності. Маю сертифікат за участь у дистанційному курсі «Прийом «Багато мишей» в професійній діяльності педагога» в рамках ІІІ онлайн конференції INTEL «Нові горизонти ІКТ для сталого розвитку та освіти для України і країн СНД», сертифікат за проходження семінару за міжнародними STEM- програмами для дітей – Jr. FLL (6 – 9 років) та FLL (9 – 16 років), за участь у VI Всеукраїнському конкурсі «Творчий учитель – обдарований учень», сертифікат про успішне завершення 64-годинного курсу за програмою Intel «Навчання для майбутнього» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні навчальних предметів відповідно до Державного стандарту освіти України (Додаток 7. Підвищення фахової майстерності). Беру участь у різноманітних педагогічних конкурсах та маю певні досягнення: диплом переможця обласного конкурсу на кращий навчально-методичний матеріал з науково-технічної творчості, диплом переможця у VI Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій, диплом лауреата обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників «Джерело творчості», диплом лауреата огляду – конкурсу «Панорама творчих уроків «Я – віртуоз у викладанні предмета», диплом учасника Всеукраїнського конкурсу «Творчий вчитель – обдарований учень» (Додаток 8. Досягнення).